шугонути

ШУГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до шугну́ти.

Льотчик помітив шлюпку. Він шугонув над нею, кинувши зловісну тінь, і розвернувся в морі (Кучер, Голод, 1961, 256);

Один снаряд, шугонувши крізь купол, розірвався в пишній приймальній залі (Гончар, III, 1959, 293);

Блискавка пробігла стовбуром і шугонула в землю (Цюпа, Краяни, 1971, 23);

Її думи далекі від неї. Мов ластівки-прудкокрильці — то шугонуть на схід сонця,.. то впадуть біля дніпрових круч (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 160);

Два винищувачі круто шугонули вниз і з ревищем пронеслись над вокзалом (Баш, На.. дорозі, 1967, 201);

Шугонула вона [стріла] вище лісів дрімучих, вище гір, перетинає хмари перисті, зникає з очей (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 6);

Правління колгоспу забуло полагодити греблю, вода навесні прорвала її,— і ставка в Рибному як не було. Шугонула вода кудись униз (Мокр., Сто.., 1961, 72);

Яким підвів гвинтівку і Махтей одразу шугонув за кущ (Шиян, Переможці, 1950, 151);

Вискочивши з погрібника, він шугонув поза хлівом у сусідський вишняк (Коз., Блискавка, 1962, 188);

В надії на те, що ведмідь далі гнатися не буде, Гриць шугонув у відкритий люк і по крутому залізному трапові скотився в кубрик (Ткач, Гриць.., 1955, 9);

Тихо брязнув цепок на засуві, потім англійський замок, і на Павла повіяло свіжим прохолодним вітром, що ввірвався до кімнати, шугонувши знову надвір через відкриту кватирку (Кучер, Прощай.., 1957, 46);

Вітер птицею шугонув на рухливе покриття землянки, струсонув з соломи кілька співучих, з крихтами льоду краплин (Стельмах, Правда.., 1961, 28);

Сивим клуб’ям перекотився мороз, шугонув під лави (Тют., Вир, 1964, 508);

Виходить, завдання виконано! Гаряча хвиля шугонула в голову, залила обличчя (Коз., Гарячі руки, 1960, 151);

Вихопивши з рук наймита ліхтар, він першим шугонув у крижану воду, а слідом за ним, не сміючи ослухатись батьківського наказу, пішов і Прохор (Шиян, Баланда, 1957, 66);

— Я по хмиз зібралася на світанні… у ліс через Рось… Шугонула по шию в проталину,— ледве жива видряпалась… (Вол., Дні.., 1958, 122);

// безос.

Шугонуло зненацька з-за спини в трубу, засвистіло чорно — закружляли Лук’янові асигнації уже десь у повітрі над Каховкою… Лови! (Гончар, Таврія, 1952, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

шугонути

Значення в інших словниках