1. Словник української мови в 11 томах

шуканий

ШУ́КАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до шука́ти.

2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати.

Шуканий хліб гарний молодикові (Барв., Опов.., 1902, 148).

3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений.

Рівняння, що зв’язує незалежну змінну і шукану функцію, називають інтегралом диференціального рівняння (Курс мат. анал., II, 1956, 226);

Шукана величина; Шукане число;

// у знач. ім. шу́кане, ного, с. Величина, яка має бути визначена, встановлена.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуканий — ШУ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до шука́ти. 2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок). 3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, установлений. Словник української мови у 20 томах
  2. шуканий — шу́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. шуканий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шукати. 2》 у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. 3》 у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Шукане число. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шуканий — Шу́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)