шуканий

шу́каний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до шукати.

2》 у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати.

3》 у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Шукане число.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуканий — ШУ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до шука́ти. 2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Ганна Барвінок). 3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, установлений. Словник української мови у 20 томах
  2. шуканий — шу́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. шуканий — Шу́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шуканий — ШУ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шука́ти. 2. у знач. прикм. Якого шукають, потрібно знайти, розшукати. Шуканий хліб гарний молодикові (Барв., Опов.., 1902, 148). 3. у знач. прикм., мат. Який повинен бути визначений, встановлений. Словник української мови в 11 томах