шулічий

ШУЛІ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до шулі́ка.

— Рости, мій сину,— співала мати,— Рости і крила розправляй, Щоби орлом ти міг злітати, Не боячись шулічих зграй! (Брат., Пісня.., 1953, 36);

// Такий, як у шуліки, подібний до шуліки.

Між кафедрою, де з початком кождої години засідав о. Телесницький і відки своїм шулічим поглядом вибирав собі жертви.., і моєю, себто «ослячою», лавкою стояла кругла залізна піч (Фр., IV, 1950, 225).