шулічий

ШУЛІ́ЧИЙ, а, е.

Прикм. до шулі́ка.

– Рости, мій сину, – співала мати, – Рости і крила розправляй, Щоби орлом ти міг злітати, Не боячись шулічих зграй! (Р. Братунь);

// Такий, як у шуліки, подібний до шуліки.

Між кафедрою, де з початком кождої години засідав о. Телесницький і відки [звідки] своїм шулічим поглядом вибирав собі жертви.., і моєю, себто “ослячою”, лавкою стояла кругла залізна піч (І. Франко).