1. Словник української мови в 11 томах

шурувальний

ШУРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до шурування, признач. для шурування.

Шурувальний отвір у топці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурувальний — ШУРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до шурування, признач. для шурування. Шурувальний отвір у топці. Словник української мови у 20 томах
  2. шурувальний — шурува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шурувальний — -а, -е, спец. Стос. до шурування, признач. для шурування. Шурувальний отвір у топці. Великий тлумачний словник сучасної мови