1. Словник української мови в 11 томах

шурувальник

ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням.

Кочегар-шурувальник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови у 20 томах
  2. шурувальник — шурува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шурувальник — -а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови