шурувальник
шурува́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови у 20 томах
- шурувальник — -а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови в 11 томах