шурувальник

шурува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови у 20 томах
  2. шурувальник — -а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови в 11 томах