шурувальник

шурува́льник

-а, ч., спец.

Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови у 20 томах
  2. шурувальник — шурува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови в 11 томах