шурувальник
шурува́льник
-а, ч., спец.
Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови у 20 томах
- шурувальник — шурува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шурувальник — ШУРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який займається шуруванням. Кочегар-шурувальник. Словник української мови в 11 томах