1. Словник української мови в 11 томах

шурупчик

ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п.

— Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Загреб., Шепіт, 1966, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурупчик — ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п. – Коли він в'їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. шурупчик — шуру́пчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шурупчик — -а, ч. Зменш. до шуруп. Великий тлумачний словник сучасної мови