1. Словник української мови у 20 томах

шурупчик

ШУРУ́ПЧИК, а, ч.

Зменш. до шуру́п.

– Коли він в'їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурупчик — шуру́пчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шурупчик — -а, ч. Зменш. до шуруп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шурупчик — ШУРУ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до шуру́п. — Коли він в’їздив до нас, усі шурупчики були цілісінькі, може, там ледь-ледь дряпнуті (Загреб., Шепіт, 1966, 367). Словник української мови в 11 томах