1. Словник української мови в 11 томах

щавель

ЩАВЕ́ЛЬ, влю́, ч. Трав’яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині.

Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Коцюб., II, 1955, 393);

— А що ж ти робиш у свято? — Що? По ягоди хожу [ходжу], по щавель, а що зберу, несу продавати (Л. Укр., III, 1952, 652);

Тепер збирали [хлопці] молоде листя щавлю, соковиті лопуцьки, жадібно гризли, висмоктуючи кислу, терпку вологу (Збан., Таємниця.., 1971, 28);

Заплавні луки були руді від дикого щавлю, наче взялися іржею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135);

Уже Оленка гороб’ячого щавлю нарвала на борщ (Горд., II, 1959, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щавель — Квасець, квасок, щава, щавій, щавлик Словник синонімів Вусика
  2. щавель — [шчавел'] -аyл'у, ор. -аyлем, м. (на) -аyл'і Орфоепічний словник української мови
  3. щавель — Квасок, квасець Словник чужослів Павло Штепа
  4. щавель — ЩАВЕ́ЛЬ, влю́, ч. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині. Сонце запалило зеленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (М. Словник української мови у 20 томах
  5. щавель — щаве́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. щавель — -влю, ч., бот. Трав'яниста, перев. багаторічна, рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії та медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щавель — Багаторічна рослина родини гречкових, поширена в зонах помірного клімату; в Україні понад 20 видів; деякі з них, напр., щ. кислий, вирощують як городню рослину; щ. містить щавлеву кислоту, шкідливу при ревматизмі. Універсальний словник-енциклопедія
  8. щавель — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Словник синонімів української мови
  9. щавель — Щаве́ль, -влю́; -вле́ві, -вле́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щавель — Щавель, -влю м. 1) раст. а) Щавель, Rumex Acetosa L. ЗЮЗО. І. 134. То-же: щавель наський. ЗЮЗО. І. 178. б) — во́дяний. Rumex Hydrolapathum L. ЗЮЗО. І. 134. в) — гороб'я́чий. Rumex Acetosolla. ЗЮЗО. І. 134. г) — горобиний. Rumex crispus L. ЗЮЗО. І. 134. Словник української мови Грінченка