щавлевий

ЩАВЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до щаве́ль.

Тяжкі плити цілини заряботіли жовтими пальцями щавлевого коріння (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 504);

// Вигот. з щавлю.

◊ Щавле́ва кислота́ — кисла на смак кристалічна органічна сполука, що застосовується в хімічній і текстильній промисловості тощо.

Високоврожайний концентрований корм дає нут, але на зелений корм нут непридатний, бо листя і стебла його містять багато щавлевої і яблучної кислоти (Колг. Укр., 2, 1957, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щавлевий — [шчаўлевией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  2. щавлевий — ЩАВЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до щаве́ль. Тяжкі плити цілини заряботіли жовтими пальцями щавлевого коріння (М. Стельмах); // Вигот. із щавлю. Словник української мови у 20 томах
  3. щавлевий — щавле́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. щавлевий — -а, -е. Прикм. до щавель. || Вигот. зі щавлю. Щавлева кислота — кисла на смак кристалічна органічна сполука, що застосовується в хімічній і текстильній промисловості тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щавлевий — Щавле́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)