1. Словник української мови в 11 томах

щасливитися

ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя.

І ніби чув я шепіт поміж трав: — Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (Сос., Солов’їні далі, 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щасливитися — див. щастити Словник синонімів Вусика
  2. щасливитися — ЩАСЛИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. щасли́вляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя. І ніби чув я шепіт поміж трав: – Цвіти, земля моя, квітуй, щаслився! (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. щасливитися — щасли́витися дієслово недоконаного виду бути щасливим рідко Орфографічний словник української мови
  4. щасливитися — -влюся, -вишся; мн. щасливляться; недок., рідко. Бути щасливим, зазнавати щастя. Великий тлумачний словник сучасної мови