1. Словник української мови в 11 томах

щасниця

ЩА́СНИЦЯ, і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасли́вець, щасли́виця.

Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Вовчок, І, 1955, 216);

Як вродилась щасниця, так поправиться ї п’яниця (Укр.. присл.., 1963, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щасниця — ЩА́СНИЦЯ, і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасли́вець, щасли́виця. Та хто ж не зна, як-то слухати легкі речі безнапасного щасниці при своїй лихій годині? (Марко Вовчок); Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
  2. щасниця — ща́сниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. щасниця — -і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щасниця — ЩАСЛИ́ВЕЦЬ (щаслива людина), ЩАСЛИ́ВИЙ, ЩА́СНИЦЯ ч. і ж., розм. Багато ж їх виявилось, щасливців, яким земля сама пливе сьогодні до рук (О. Гончар); Не йди за багатого, а йди за щасливого (прислів'я); Як вродилась щасниця, так поправиться і п'ятниця (прислів'я). Словник синонімів української мови
  5. щасниця — Щасниця, -ці об. Счастливецъ, счастливица. МВ. ІІ. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662. Словник української мови Грінченка