1. Словник української мови в 11 томах

щезлий

ЩЕ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ще́знути.

Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда, й старалася щезлого Роздобудька шукати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щезлий — ЩЕ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ще́знути. Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда, й старалася щезлого Роздобудька шукати (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. щезлий — ще́злий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. щезлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до щезнути. Великий тлумачний словник сучасної мови