1. Словник української мови в 11 томах

щелепастий

ЩЕЛЕПА́СТИЙ, а, е. З великими щелепами.

Незабаром зайшов начальник варти, щелепастий здоровило, увесь у ремінні, в блискучих крагах (Гончар, II, 1959, 292);

— Еге ж,— посміхається щелепастим обличчям Гервасій (Стельмах, І, 1962, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щелепастий — ЩЕЛЕПА́СТИЙ, а, е. З великими щелепами. Незабаром зайшов начальник варти, щелепастий здоровило, увесь у ремінні, в блискучих крагах (О. Гончар); – Еге ж, – посміхається щелепастим обличчям Гервасій (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. щелепастий — -а, -е. З великими щелепами. Великий тлумачний словник сучасної мови