щелепа

ЩЕ́ЛЕПА, и, ж.

1. Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби.

О. Хведор закинув голову назад, підняв угору куценьку борідку і захихикав, показуючи усі щелепи і два рядки білих зубів (Н.-Лев., І, 1956, 118);

Андрій крутив головою, а говорити не міг: йому звернули щелепу (Тют., Вир, 1964, 413);

Деякий час всі мовчки працювали щелепами, пережовуючи не тільки їжу, але й збуджені промовою думки (Дмит., Розлука, 1957, 72);

Обличчя його зробилось суворішим, щелепи міцно стиснуті (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 112);

*Образно. Не знав Нур’ялі, з чого почати: з усіх кутків дивилися на нього злидні, шкірячи беззубі щелепи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262);

// Такий орган у тварин.

В Антарктиді виявлено незвичайну знахідку — частину щелепи крокодила, який жив там близько 200 мільйонів років тому (Веч. Київ, 17.I 1969, 4);

// Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах).

Складні рухи щелеп і хоботка з язичком дають змогу бджолі залежно від умов хлептати, злизувати або всмоктувати корм (Бджоли, 1955, 27);

// Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи.

— Ой, люта ж я, люта! Бий мене, ой, бий же мене! — Та все підставляє йому щелепи (Н.-Лев., II, 1956, 9);

З привички чи із знервовання його ліва щелепа то корчилася, то знову розгладжувалася (Ірчан, II, 1958, 96);

Чорнява борідка пробивалася на щелепах (Ю. Янов., II, 1958, 54);

Грицько.. кинувсь і з усього маху вдарив кулаком Колодія у щелепи. Той відлетів од вікна кроків на п’ять і гепнув на землю (Головко, А. Гармаш, 1971, 356).

2. Пластинка із вставними зубами; зубний протез.

Коли ми прибирали в розкішній спальні, засланій і завішаній награбованими килимами й картинами, я побачив у склянці з якоюсь водою штучну щелепу Вовчихи (Сміл., Сашко, 1957, 116).

3. спец. Деталь машини, механізму, інструмента тощо, призначена для закріплювання, захоплювання або подрібнювання чого-небудь.

Велике гранітне груддя.. попадало в щелепи великої дробарки, де й трощилося на дрібне каміння (Коцюба, Нові береги, 1959, 19);

Тишу зимового лісу прорізав гуркіт мотора. Дивовижна машина з сталевими щелепами підходить до товстенної сосни і, трохи напружившись, легко валить велетенське дерево (Веч. Київ, 23.II 1967, 4);

Щелепа екскаватора вивертає землю на широку рухливу стрічку. Це гумовий конвейєр (Вітч., I, 1974, 194).