щемкий

ЩЕМКИ́Й, а́, е́. Те саме, що щемли́вий.

Мій супутник сміливо ступав до собаки і, простягаючи до нього руку, заговорив по-угорськи тихо і лагідно, з якоюсь щемкою тугою в голосі (Перв., Материн.. хліб, 1960, 89);

Марат відчув, як давно не знане щемке тепло вливається йому в груди (Жур., Нам тоді.., 1968, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щемкий — ЩЕМКИ́Й, а́, е́. Те саме, що щемли́вий. Мій супутник сміливо ступав до собаки і, простягаючи до нього руку, заговорив по-угорськи тихо і лагідно, з якоюсь щемкою тугою в голосі (Л. Первомайський); Марат відчув, як давно не знане щемке тепло вливається йому в груди (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  2. щемкий — щемки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щемкий — -а, -е. Те саме, що щемливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щемкий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю). Словник синонімів української мови