щенятко

ЩЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до щеня́ 1.

[Лев:] Еге! то знаю ж я! То Потерчата! Ну-ну, чекайте ж, приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить! (Л. Укр., III, 1952, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щенятко — див. щеня Словник синонімів Вусика
  2. щенятко — ЩЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до щеня́ 1. [Лев:] Еге! то знаю ж я! То Потерчата! Ну-ну, чекайте ж, приведу я взавтра щеняток-ярчуків, то ще побачим, хто тут заскавучить! (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. щенятко — щеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. щенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до щеня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щенятко — Щеня, -няти с. 1) Щенокъ. Маленька собачка повік щеня. Ном. № 9608. Завзяте, як панське щеня. Ном. № 3324. 2) Волченокъ. Вх. Лем. 487. Словник української мови Грінченка