щетинка
ЩЕТИ́НКА, и, ж.
1. збірн. Зменш.-пестл. до щети́на.
Він і штучні вуса Данилові поверх його власних кумедно прикарючив [приклеїв] із щетинки свинячої (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 204).
2. розм. Один короткий цупкий волосок;
// розм. Одна тварина, худобина.
Пропало! Все добро пропало! Ані щетинки не осталось (Шевч., II, 1963, 269).
3. тільки мн., бот. Цупкі волоски на стеблах, листі й плодах деяких рослин.
4. тільки мн., зоол. Рухомі вирости в комах, червів і т. ін.
Внаслідок скорочення м’язів черв’як рухається. Рухові допомагають численні маленькі щетинки (Зоол., 1957, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щетинка — ЩЕТИ́НКА, и, ж. 1. збірн. Зменш.-пестл. до щети́на. Він і штучні вуса Данилові поверх його власних кумедно прикарючив [приклеїв] із щетинки свинячої (О. Ільченко). 2. розм. Один короткий цупкий волосок; // розм. Одна тварина, худобина. Пропало!... Словник української мови у 20 томах
- щетинка — щети́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- щетинка — -и, ж. 1》 збірн. Зменш.-пестл. до щетина. 2》 розм. Одна коротка цупка волосинка. || розм. Одна тварина, худобина. 3》 тільки мн., бот. Цупкі волоски на стеблах, листі й плодах деяких рослин. 4》 тільки мн., зоол. Рухомі вирости в комах, червів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови