1. Словник української мови в 11 томах

щетинитися

ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся).

Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: — А де ви навчилися нашої мови? (Хижняк, Тамара, 1959, 119);

// перен. Стояти, стирчати, як щетина.

Тепер не тільки в колгоспі «Дніпро», а й по всьому Черкаському району — з легкої руки Клименка — щетиниться, бронзовіє, бринить могутнім важким колоссям безоста (Літ. Укр., 12.VП 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щетинитися — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  2. щетинитися — ЩЕТИ́НИТИСЯ, иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати дибом, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). Гестапівець відкопилює губи, вусики щетиняться і підпирають ніс: – А де ви навчилися нашої мови? (А. Хижняк); // перен. Словник української мови у 20 томах
  3. щетинитися — щети́нитися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. щетинитися — -иться, недок., рідко. Здійматися догори, ставати диба, настовбурчуватися (про шерсть, волосся). || перен. Стояти, стирчати, як щетина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щетинитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін. Словник синонімів української мови