1. Словник української мови в 11 томах

щирець

ЩИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч. Те саме, що щири́ця.

На клуні, що стоїть близенько від житла, Буяє кропива та крокіс шафрано́вий, І по току щирець розрісся пурпуровий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205).

ЩИРЕ́ЦЬ², рця́, ч., діал. Незайманий грунт.

Я йшла вночі понад кар’єром.. і думала про ту руду, до якої треба пробиватися крізь щирець, шар за шаром знімати грунт (Перв., Дикий мед, 1963, 393).

Щире́ць-пісо́к — чистий пісок.

Щирець-пісок шорсткість має (Сл. Гр.).

◊ Ви́пити (попи́ти) до щирця́ — те саме, що Ви́пити до дна ( див. дно).

Тоді й ми вип’єм до щирця (Сл. Гр.);

Попили.. усе до щирця (Сл. Гр.);

До щирця́ — те саме, що До дна ( див. дно).

Ніколи ми не заглянемо в душу навіть найближчої людини до самісінького щирця (Наука.., 5, 1971, 44);

До щирця́ допекти́ (допекло́) кого — глибоко зачепити кого-небудь.

Тут Демчиху, мабуть, допекло до щирця, бо аж засичала.— Авжеж! На біса жінка… (Вовчок, VI, 1956, 263).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Щирець — Щире́ць іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. щирець — ЩИРЕ́ЦЬ¹, рцю́, ч. Те саме, що щири́ця. На клуні, що стоїть близенько від житла, Буяє кропива та крокіс шафрано́вий, І по току щирець розрісся пурпуровий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). ЩИРЕ́ЦЬ², рця́, ч., діал. Незайманий ґрунт. Словник української мови у 20 томах
  3. щирець — I -рцю, ч. Те саме, що щириця. II -рця, ч., діал. Незайманий ґрунт. Щирець-пісок — чистий пісок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щирець — до щирця́, рідко. 1. Надзвичайно, глибоко, сильно. Тут Демчиху, мабуть, допекло до щирця, що аж засичала: — Авжеж! На біса жінка… (Марко Вовчок). 2. Повністю, до кінця. Ніколи ми не заглянемо в душу навіть найближчої людини до самісінького щирця (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. щирець — ЩИРИ́ЦЯ (дикоросла рослина, бур'ян), ЩИР, ЩИРЕ́ЦЬ, АМАРА́НТ. Щириця звичайна.. трапляється в усіх культурах, але найбільше в картоплі, буряках, капусті (з науково-популярної літератури); І по току щирець розрісся пурпуровий (переклад... Словник синонімів української мови
  6. щирець — Щире́ць, -рцю́ (підґрунтя) і -рця́ (рослини) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щирець — Щирець, -рця м. 1) Нетронутая подпочва, вообще что нибудь нетронутое. Н. Вол. у., Радом. у. 2) Чистый песокъ. Гол. Од. 43. Желех. Щирець пісок шорсткість має. Любечъ. 3) раст. Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. І. 111. 4) До щирця. Словник української мови Грінченка