1. Словник української мови в 11 томах

щирити

ЩИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. Те саме, що вишкіря́ти.

◊ Щи́рити зу́би — те саме, що Вишкіря́ти зу́би ( див. вишкіря́ти).

— Уже чоловіки тепер і жінок не мають повного права бити! — щирив Гнида зуби (Головко, II, 1957, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щирити — ЩИ́РИТИ, рю, риш, недок., що. Те саме, що вишкіря́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. щирити — щи́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. щирити — -рю, -риш, недок., перех. Те саме, що вишкіряти. Щирити зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щирити — вишкіря́ти (шкі́рити, щи́рити) / ви́шкірити (ви́щирити) зу́би, зневажл. 1. до кого і без додатка. Сміятися. Враз дама дожовує, ковтає і премило вишкіряє золоті зуби до Юри (Ю. Смолич); — Ти чого, підмагачу, зуби шкіриш? — дивується дядько Микола (М. Фразеологічний словник української мови
  5. щирити — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови