1. Словник української мови в 11 томах

щирувати

ЩИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь.

Як зо мною п’ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять ще й на мене ворогують (Чуб., V, 1874, 467);

Поти прислужник бігав десь, щируючи, як би скоріше подати те, заказати друге, тут почалася звичайна бесіда (Мирний, III, 1954, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щирувати — ЩИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять ще й на мене ворогують (П. Словник української мови у 20 томах
  2. щирувати — -ую, -уєш, недок., заст. Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щирувати — Щирува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. щирувати — Щирува́ти, -ру́ю, -єш гл. Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, — за мене говорять, ще й на мене ворогують. Чуб. V. 467. Словник української мови Грінченка