щиток
ЩИТО́К, тка́, ч.
1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8.
Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (Рад. Укр., 16.I 1971, 1);
Осадчий розпорядився поставити з обох боків греблі указки, фанерні щитки, на яких чорною фарбою писалося про заборону переїзду (Чаб., Тече вода.., 1961, 167);
[Волошин:] Де ж ви підключите? [Наташа:] А ми тут спеціальний щиток приладнали (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 69);
Комоподібна щитівка.. Дорослі комахи вкриті твердим щитком (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 349);
// спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів.
Для власників мотоциклів важкого типу стане у пригоді новий виріб мотозаводу — колінозахисні щитки (Веч. Київ, 2.II 1967, 1);
// сад. Основа живця, зрізаного для окулірування.
Під час окулірування щиток на живці треба зрізати завдовжки 3 сантиметри так, щоб вічко було посередині щитка (Колг. Укр., 7, 1960, 34).
2. бот. Один з основних органів живлення в зародку злакових культур.
3. бот. Суцвіття, в якому всі квітки розташовуються в одній площині.
Значення в інших словниках
- щиток — ЩИТО́К, тка́, ч. 1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8. Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (з газ. Словник української мови у 20 томах
- щиток — щито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- щиток — -тка, ч. 1》 Зменш. до щит 2), 4), 5), 8). || спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів. || сад. Основа живця, зрізаного для окулірування. 2》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щиток — див. суцвіття Універсальний словник-енциклопедія
- щиток — Щиток, -тка м. ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. Черниг. у. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився. Черниг. у. Словник української мови Грінченка