щурити
ЩУ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., рідко. Те саме, що мру́жити.
Жінка Карася, що передчасно постарішала від тяжкої праці, сиділа за прядкою, короткозоро щурячи очі (Бойч., Молодість, 1949, 269);
Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (Трубл., І, 1955, 104).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щурити — ЩУ́РИТИ, рю, риш, недок., що, рідко. Те саме, що мру́жити. Кожного разу, коли Федір Прохорович казав прізвище гаданого злочинця, Антоніна Іванівна щурила праве око (М. Трублаїні). Словник української мови у 20 томах
- щурити — щу́рити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- щурити — -рю, -риш, недок., перех., рідко. Те саме, що мружити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щурити — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови