ь

Ь — Тридцять друга літера українського алфавіту, яка має назву «м’який знак» і вживається для позначення м’якості приголосного звука, напр.: день, комсомольський, осінь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ь — Ь. Словник української мови у 20 томах
  2. ь — Тридцять перша літера українського алфавіту, яка має назву "м'який знак" і вживається для позначення м'якості приголосного звука, напр.: день, осінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ь — Тридцять перша літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична, в сучасній укр. мові вживається для позначення пом'якшення вимови приголосних, напр., ть, ль, сь. Універсальний словник-енциклопедія