ю

Ю, невідм., сер. Тридцята літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м’якого приголосного звука з голосним звуком «у».

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ю — Вживається в с. р.: мале ю. Літературне слововживання
  2. ю — Ю, невідм., с. Тридцять друга літера української абетки на позначення сполучення “й” або м'якого приголосного звука з голосним звуком “у”. Словник української мови у 20 томах
  3. ю — Її Словник застарілих та маловживаних слів
  4. ю — невідм., с. Тридцять друга літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "у". Великий тлумачний словник сучасної мови