ю
невідм., с.
Тридцять друга літера українського алфавіту на позначення сполучення "й" або м'якого приголосного звука з голосним звуком "у".
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Ю — Вживається в с. р.: мале ю. Літературне слововживання
- ю — Ю, невідм., с. Тридцять друга літера української абетки на позначення сполучення “й” або м'якого приголосного звука з голосним звуком “у”. Словник української мови у 20 томах
- ю — Її Словник застарілих та маловживаних слів
- ю — Ю, невідм., сер. Тридцята літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м’якого приголосного звука з голосним звуком «у». Словник української мови в 11 томах