ювілей
ЮВІЛЕ́Й, ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і пе-рев. великих числах).
9 літ тому назад, коли святкували 25-літній ювілей літературної праці Франка, список його творів займав цілу книжку на 127 сторінок (Коцюб., III, 1956, 35);
Сьогоднішнім номером ми відзначаємо скромний ювілей нашої газети (Еллан, II, 1958, 134).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ювілей — див. РІЧНИЦЯ Словник синонімів Караванського
- ювілей — див. іменини Словник синонімів Вусика
- ювілей — [йув'ілей] -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі Орфоепічний словник української мови
- ювілей — Роковини, річниця Словник чужослів Павло Штепа
- ювілей — ЮВІЛЕ́Й, ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і перев. великих числах). Словник української мови у 20 томах
- ювілей — ювіле́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ювілей — -ю, ч. Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і перев. великих числах). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ювілей — РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?... Словник синонімів української мови
- ювілей — Ювіле́й, -ле́ю, -ле́єві, -ле́єм; -ле́ї, -ле́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)