1. Словник української мови в 11 томах

юкагири

ЮКАГИ́РИ, ів, мн. (одн. юкаги́р, а, ч.; юкаги́рка, и́, ж.). Палеоазіатська народність, що живе на півночі Східного Сибіру.

Колгосп «Полярна зірка» об’єднав у одну сім’ю представників багатьох північних національностей — коряків, чукчів, евенів, ітельменів, юкагирів, алеутів (Наука.., 10, 1964, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юкагири — ЮКАГИ́РИ, ів, мн. (одн. юкаги́р, а, ч.; юкаги́рка, и́, ж.). Палеоазійська народність, що живе на півночі Східного Сибіру. Яранга – переносне, кругле в плані житло кочових чукчів і коряків, частини евенків та юкагирів. Словник української мови у 20 томах
  2. юкагири — -ів, мн. (одн. юкагир, -а, ч.; юкагирка, -и, ж.). Палеоазіатська народність, що живе на півночі Східного Сибіру. Великий тлумачний словник сучасної мови