юкагири
юкаги́ри
-ів, мн. (одн. юкагир, -а, ч.; юкагирка, -и, ж.).
Палеоазіатська народність, що живе на півночі Східного Сибіру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юкагири — ЮКАГИ́РИ, ів, мн. (одн. юкаги́р, а, ч.; юкаги́рка, и́, ж.). Палеоазійська народність, що живе на півночі Східного Сибіру. Яранга – переносне, кругле в плані житло кочових чукчів і коряків, частини евенків та юкагирів. Словник української мови у 20 томах
- юкагири — ЮКАГИ́РИ, ів, мн. (одн. юкаги́р, а, ч.; юкаги́рка, и́, ж.). Палеоазіатська народність, що живе на півночі Східного Сибіру. Колгосп «Полярна зірка» об’єднав у одну сім’ю представників багатьох північних національностей — коряків, чукчів, евенів, ітельменів, юкагирів, алеутів (Наука.., 10, 1964, 45). Словник української мови в 11 томах