1. Словник української мови в 11 томах

юнаків

ЮНАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до юна́к; належний юнакові.

В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Дмит., Наречена, 1959, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнаків — ЮНАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до юна́к; належний юнакові. В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  2. юнаків — юнакі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  3. юнаків — -кова, -кове. Прикм. до юнак. || Належний юнакові. Великий тлумачний словник сучасної мови