юнкор

Значення в інших словниках

1. юнкор — [йункор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
2. юнкор — ЮНКО́Р, а, ч. Скорочення: юний кореспондент. Учасники зльоту [робсількорів] схвалили ініціативу обласної газети “Київський комсомолець”, яка створила постійно діючу школу юнкорів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
3. юнкор — юнко́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. юнкор — -а, ч. Юний кореспондент – підліток, що надсилає кореспонденції до якого-небудь періодичного друкованого органу для молоді на громадських засадах. Великий тлумачний словник сучасної мови