1. Орфоепічний словник української мови

юнкор

юнко́р

[йункор]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іy

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юнкор — ЮНКО́Р, а, ч. Скорочення: юний кореспондент. Учасники зльоту [робсількорів] схвалили ініціативу обласної газети “Київський комсомолець”, яка створила постійно діючу школу юнкорів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. юнкор — юнко́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. юнкор — -а, ч. Юний кореспондент – підліток, що надсилає кореспонденції до якого-небудь періодичного друкованого органу для молоді на громадських засадах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. юнкор — ЮНКО́Р, а, ч. Скорочення: юний кореспондент. Учасники зльоту [робсількорів] схвалили ініціативу обласної газети «Київський комсомолець», яка створила постійно діючу школу юнкорів (Рад. Укр., 21.IX 1957, 1). Словник української мови в 11 томах