юрода
Ю́РО́ДА, и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина.
— Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить. Удає він із себе паливоду, а постерігав не раз я, куди прямує сей юрода (П. Куліш, Вибр., 1969, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрода — -и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина. Юроди справляти діал. — юродствувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрода — Ю́РО́ДА, и, ч. і ж., розм. Психічно хвора, божевільна людина. – Я знаю, що в сього Кирила Тура щось на душі важке лежить. Удає він із себе паливоду, а постерігав не раз я, куди прямує сей юрода (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- юрода — ю́ро́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- юрода — Ю́рода, -ди об. 1) Юродъ. Добре я знаю сього юроду. К. ЧР. 142. 2) юроди справляти. Юродствовать. Кролев. у. Словник української мови Грінченка