явка

Я́ВКА, и, ж.

1. Прихід, прибуття куди-небудь (перев. за офіційним розпорядженням, потребою і т. ін.).

VI з’їзд партії висловився проти явки Леніна на суд і заявив протест проти буржуазно-поліцейського цькування вождя революційного пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 170);

Абу-Раземові оголосили вже і день явки до війська (Ле, Опов. та нариси, 1950, 78).

2. Конспіративна зустріч.

Увечері повинна була відбутися явка. Королюка для цього викликали в місто, і в хаті Трохима Марковича він чекав умовленої зустрічі… (Петльов., Хотинці, 1949, 46);

// Місце, приміщення, де відбувається або має відбутися така зустріч.

У нього була за німців головна явка по Києву для підпільників і партизанів, він знав багато більше, ніж розповідав (Ю. Янов., II, 1954, 32);

— Моє завдання привести тебе на явку (Козл., Ю. Крук, 1957, 519);

// Адреса, якісь дані про місце, час і т. ін. такої зустрічі.

Явки, посвідчення, гроші — залишилися у товаришів (Еллан, II, 1958, 29);

Він приїхав у Київ, маючи явку до Мельникова (Бурл., Напередодні, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явка — (куди) прихід, прибуття, (де) зустріч, (місце явки) конспіративна квартира Словник синонімів Караванського
  2. явка — З'явлення, прибуття, присутність, прихід, явлення Фразеологічні синоніми: конспіративна зустріч; стопроцентна явка; стопроцентне з'явлення Словник синонімів Вусика
  3. явка — Прихід, Присутність Словник чужослів Павло Штепа
  4. явка — -и, ж. 1》 Прихід, прибуття куди-небудь (перев. за офіційним розпорядженням, потребою і т. ін.). Явка з повинною — добровільне особисте звернення громадянина до органу дізнання, слідчого, прокурору, судді або суду із заявою про вчинення ним злочину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. явка — рос. явка 1. Місце зустрічі. 2. Місце таємної зустрічі. Eкономічна енциклопедія
  6. явка — Я́ВКА, и, ж. 1. Прихід, прибуття куди-небудь (перев. за офіційним розпорядженням, потребою і т. ін.). Абу-Раземові оголосили вже і день явки до війська (Іван Ле). 2. Конспіративна зустріч. Увечері повинна була відбутися явка. Словник української мови у 20 томах
  7. явка — я́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. явка — ПРИБУТТЯ́, ПРИХІ́Д, ПРИШЕ́СТЯ церк., заст.; Я́ВКА розм. (на роботу, службу, збори тощо). Пароплав, що йшов з моря, наближався до берега і дав гудок, сповіщаючи про своє прибуття (М. Трублаїні); Змій прийняв прибульців радо: "З прибуттям до нас, громадо!... Словник синонімів української мови