1. Словник української мови в 11 томах

яворко

ЯВО́РКО, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́вір.

Прихилюся до явора, А яворко — то не братічок [братик]; Шумить, гуде, гілля ломить, А до мене не говорить (Нар. лірика, 1956, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яворко — див. явір Словник синонімів Вусика
  2. яворко — ЯВО́РКО, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до я́вір. Прихилюся до явора, А яворко – то не братічок [братик]; Шумить, гуде, гілля ломить, А до мене не говорить (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. яворко — яво́рко іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  4. яворко — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до явір. Великий тлумачний словник сучасної мови