1. Словник української мови в 11 томах

яворовий

ЯВОРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́вір.

Не тільки до святкового, але й до буденного, робочого сучасного вбрання пасують.. «гуцульські» прикраси у вигляді намиста, поясків, браслетів, брош [брошок], виточених з грушевого або яворового дерева (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 19);

*Образно. Юнь моя ромашкова, Юність яворова! Блискає за вибалком Місяця підкова (Мал., Звенигора, 1959, 81);

// Зробл. з явора.

На похилих людських плечах коливалася яворова домовина (Стельмах, II, 1962, 9);

// Який поріс яворами.

Не вийде Оксана в яри яворові — Лежить партизанка в широкій долині; І кров замерзає на хустці терновій (Стельмах, V, 1963, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яворовий — ЯВОРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́вір. Не тільки до святкового, але й до буденного, робочого сучасного вбрання пасують .. “гуцульські” прикраси у вигляді намиста, поясків, браслетів, брош [брошок], виточених з грушевого або яворового дерева (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. яворовий — яворо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. яворовий — -а, -е. Прикм. до явір. || Зробл. з явора. || Який поріс яворами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яворовий — Яворо́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яворовий — Яворовий, -а, -е Принадлежащій явору, сдѣланный изъ явора. Сінечки мої яворові, будете неметені. Мет. 214. Яворовий коромисел. Мет. 50. Словник української мови Грінченка