1. Словник української мови в 11 томах

яйце

ЯЙЦЕ́, я́, с.

1. Захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів та деяких тварин (уживається як продукт харчування).

Я.. угляділа під лопухом дванадцятеро курячих яєць (Н.-Лев., III, 1956, 283);

Тихович нашвидку їв яйця, запиваючи їх каламутним чаєм (Коцюб., І, 1955, 205);

Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташенята плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються, пробиваються дзьобиками з шкаралупки (Гончар, Тронка, 1963, 31);

— Ти про що, батьку? — Та як же… Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді, а тепер він мені начальник. Бачиш, уже яйця курку учать (Добр., Очак. розмир, 1965, 228);

Мати яєчню смажили на обід й одне яйце вбили до тіста (Томч., Готель.., 1960, 79);

*У порівн. Недовго і втішався старший брат одібраним ланом: набігла хмарка — як учистить град з курине яйце, всю пшеницю до стебла вибив (Стор., І, 1957, 33);

Пустотливий білявий хлопчисько, обличчя якого було поцятковане ластовинням, наче сорочаче яйце, підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (Тулуб, В степу.., 1964, 53).

◊ Заси́діти яйце́ див. заси́джувати;

Кла́сти я-йця див. кла́сти;

Сиді́ти на я́йцях див. сиді́ти;

Бі́гати (носи́тися), як (на́че) ку́рка з яйце́м з чим — виявляти надмірну турботу, приділяти надто багато уваги чомусь незначному.

Невістка заслала стіл білою скатеркою, поклала на столі хліб та сіль, бігає по хаті, як курка з яйцем (Н.-Лев., II, 1956, 25);

— Прости мені, Григорію. Це ж не злість, а мій біль вихлюпнувся наверх.— Кому він тільки потрібний? Носишся з ним, наче курка з яйцем (Стельмах, Правда.., 1961, 89).

2. біол. Зародок личинки комах, черв’яків і т. ін., що нагадує собою невелику, перев. овальної форми крупинку.

— В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця (Коцюб., І, 1955, 203);

Хвороботворні мікроорганізми, а також яйця глистів, що містяться на поверхні шкіри, легко можуть бути перенесені, особливо з шкіри на руках, у рот і тим самим викликати різні тяжкі захворювання (Шк. гігієна, 1954, 90).

3. біол. Жіноча статева клітина людини і тварин; яйцеклітина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яйце — Крашанка, мн. д. покладки; (мальоване) писанка; біол. яйцеклітина; (контур яйця) овал; яєчко. Словник синонімів Караванського
  2. яйце — Бовтун, бовтюк, бовтючок, бовтяк, бовтячок, гладиш (ану, гладиші покотимо!), виливок, запорток, засідок (засиджене квочкою яйце), знісок (останнє найменше яйце, знесене куркою), зносок (т.с. Словник синонімів Вусика
  3. яйце — [йайце] -ц'а, м. (на) -ц'і, мн. йайц'а, йайец', д. йайц'ам два йайц'а Орфоепічний словник української мови
  4. яйце — (самця) мудо Словник чужослів Павло Штепа
  5. яйце — ЯЙЦЕ́, я́, с. 1. Захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів та деяких тварин (уживається як продукт харчування). Я .. Словник української мови у 20 томах
  6. яйце — яйце́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири яйця́ Орфографічний словник української мови
  7. яйце — яйце́ яйце (м, ср, ст)||яйко ◊ ба́бські я́йця → бабський ◊ повне як яйце́ → повний Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. яйце — Дай яєчко, обліпи, та ще й в рот поклади. Коли хочуть когось забагато використати. Яйця курку не вчать. Молодші старших не поправляють. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесака. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. яйце — Я, с. 1. Лисина. 2. мн. Частина чоловічих статевих органів. Ми вб'ємо Бідона, цих двох доходяг-наріків Циркуля і Васю, які здадуть нас при першій нагоді, коли їх кілька разів менти копнуть по яйцях. — Гнівно спльовує і додає: — А на додачу й наших сцикух... зробимо (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  10. яйце — -я, с. 1》 Захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів і деяких тварин (уживається як продукт харчування). Сидіти на яйцях — висиджувати пташенят. 2》 біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. яйце — Дозріла жіноча статева клітина тварин і людини, що здатна до запліднення і розвитку в новий організм; утворюється в яєчниках у процесі оогенезу; я. найбільша клітина організму; величина його залежить від кількості жовтка (ск., діаметр страусового я. 10,5 см). Універсальний словник-енциклопедія
  12. яйце — не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Фразеологічний словник української мови
  13. яйце — БОВТУ́Н (зіпсоване пташине яйце з неприємним запахом), ЗА́ПОРТОК розм., РО́ЗБОВТОК розм. Бабуся Параска ворогувала з невісткою Галькою. Крала в неї яйця, пекла в шкільній грубці і їла. І ось попалися їй бовтуни... (Є. Кравченко); — Я за ним не буду пити. Словник синонімів української мови
  14. яйце — Яйце́, -ця́, в -ці́; я́йця, яє́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. яйце — Яйце, -ця с. 1) Яйцо. Носиться, як курка з яйцем. посл. На яйцях спечений. Рудч. Ск. II. 2. 2) Яичко (въ половыхъ органахъ). 3) мн. яйця. Словник української мови Грінченка