1. Словник української мови в 11 томах

ялівець

ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕ́ЦЬ, ялівцю́, ч. (Juniperus L). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині.

По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Фр., III, 1950, 84);

Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170);

Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літ. газ., 13-У 1958, 1);

Сухий яловець спалахував, як порох (Перв., Атака.., 1946, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ялівець — Карлувата ялинка [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. ялівець — ЯЛІВЕ́ЦЬ, ЯЛОВЕ́ЦЬ, ялівцю́, ч. Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (І. Словник української мови у 20 томах
  3. ялівець — яліве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. Ялівець — Яліве́ць дільниця міста, що прилягає з одного боку до Личакова та Майорівки, з іншого – до приміського села Кривчиці: Деякі історичні спомини в'яжуться також із місцями за Личаківською рогачкою. Ялівець став голосний під час війни. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ялівець — яловець, ялівцю, ч. Вічнозелений чагарник, рідше – дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ялівець — ЯЛІВЕ́ЦЬ (хвойний чагарник або дерево родини кипарисових), ЯЛІВНИ́К, ЖЕ́РЕП. Антін був тоді такий маленький, що легко міг сховатися за кущиком ялівцю (Р. Іваничук); Пагони ялівнику набрали темно-зеленого кольору (С. Чорнобривець); В кущах жерепу побачила (княгиня) вози зі зброєю (В. Гжицький). Словник синонімів української мови
  7. ялівець — Ялі[о]ве́ць, ялівцю́, -це́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ялівець — Ялівець, -вцю и яловець, -вцю м. Можжевельникъ, Juniperus communis L. ЗЮЗО. І. 125. Треться мнеться та й птиця коло деревця ялівця. Гол. IV. 285. Куривсь для духу яловець. Котл. Ен. І. 19. Словник української мови Грінченка