ялівка
Я́ЛІВКА, и, ж. Ялова корова, кобила або вівця.
У багатого й теля з телям, а в убогого одна корова, та й та ялівка (Укр.. присл.., 1955, 8);
Пізнім вечором, коли поснули і домашні, й наймити, Плачинда потай.. випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (Стельмах, І, 1962, 501).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ялівка — -и, ж. Ялова корова, кобила або вівця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ялівка — Я́ЛІВКА, и, ж. Ялова корова, кобила або вівця. У багатого й теля з телям, а в убогого одна корова, та й та ялівка (прислів'я); Пізнім вечором, коли поснули і домашні, й наймити, Плачинда потай .. випустив з обори на вулицю плохеньку ялівку, а сам пішов до Синяви (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- ялівка — я́лівка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ялівка — КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
- ялівка — Я́лівка, -вки, -вці; я́лівки, я́лівок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)