яндола

ЯНДОЛА́, и, жін., заст., діал.

1. Велика миска з двома вушками на краях.

Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8).

2. Покриття для вулика.

3. Заглибина на поверхні чого-небудь.

Там на горі яндола і терен росте у їй [ній] (Словник Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яндола — ЯНДОЛА́, и, ж., заст., діал. 1. Велика миска з двома вушками на краях. Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (І. Нечуй-Левицький). 2. Дашок у вулику. 3. Заглибина на поверхні чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  2. яндола — Велика миска Словник застарілих та маловживаних слів
  3. яндола — -и, ж., заст., діал. 1》 Велика миска з двома вушками на краях. 2》 Покриття для вулика. 3》 Заглибина на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови