ярина
ЯРИНА́, и́, ж.
1. Сходи або посіви ярих культур.
За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Коцюб., І, 1955, 17);
В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (Панч, І, 1956, 591);
Зелені сходи ярини купалися в росах (Цюпа, Краяни, 1971, 183).
2. діал. Городина, овочі.
[Осел:] Цілий день возив [хазяїн] мною гарбузи, дині, моркву, огірки і всяку ярину з огороду (Фр., IV, 1950, 79).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярина — Ярина́: — в розумінні: городина [II] — городина [IV-VI,XI] — городина, овочі [51] Словник з творів Івана Франка
- ярина — Яка різниця між іменниками овочі, фрукти, ярина? Овочі – плоди городніх (рідше польових) рослин. Синонім городина вживається як слово побутове, ярина у значенні “овочі, зелень” – як діалектичне. “Овочі – дуже цінні продукти харчування” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- Ярина — Яри́на іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ярина — Ярина́. Овочі. Шпараґи належать до таких ярин, що за ними дуже пошукують на торгах та й платять добрі гроші. Але у нас мало хто з людий управляє сю пожиточну ярину (Товариш, 1908, 259); Від 1812 року ренамована Торговля товарів корінних... Українська літературна мова на Буковині
- ярина — Яровина, Г. городина. Словник синонімів Караванського
- ярина — Городина (діал.), яриця, яровина Фразеологічні синоніми: яра пшениця Словник синонімів Вусика
- ярина — [йариена] -ни, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- ярина — Городина, городовина Словник чужослів Павло Штепа
- ярина — ЯРИНА́, и́, ж. 1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський); В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (П. Панч); Зелені сходи ярини купалися в росах (І. Словник української мови у 20 томах
- ярина — ярина́ овочі, городина (ср, ст): Ярина має всі складники, що дають запоруку легкої стравности (Нова хата 1934) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ярина — Ярь — наш отець і мати, хто не посіє — не буде збирати. Ярина, якою харчуються люди, не росте сама по собі, її треба вирощувати. Приповідки або українсько-народня філософія
- ярина — -и, ж. 1》 Сходи або посіви ярих культур. 2》 діал. Городина, овочі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярина — О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Словник синонімів української мови
- Ярина — Яри́на, -ни, -ні, -но! (жін. ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ярина — Ярина, -ни ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. н. п. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167. Словник української мови Грінченка