яриця
ЯРИ́ЦЯ, і, ж.
1. розм. Яра пшениця.
Весною на своїм полі вони сіяли ярицю (Стельмах, Хліб.., 1959, 433);
Яриця-пшениця зеленіла (Донч., IV, 1957, 147).
2. діал. Суниця.
До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яриця — див. ярина Словник синонімів Вусика
- яриця — ЯРИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм. Яра пшениця. Весною на своїм полі вони сіяли ярицю (М. Стельмах); Яриця-пшениця зеленіла (О. Донченко). 2. діал. Суниця. До бору, тетюрко [тетерко], до бору.., там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- яриця — яри́ця 1 іменник жіночого роду яра пшениця яри́ця 2 іменник жіночого роду суниця Орфографічний словник української мови
- яриця — -і, ж. 1》 розм. Яра пшениця. 2》 діал. Суниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яриця — СУНИ́ЦЯ, Я́ГОДА, ЗЕМЛЯНИ́КА розм., ЯРИ́ЦЯ діал. Словник синонімів української мови
- яриця — Яри́ця, -ці ж. 1) Яровая пшеница. МУЕ. І. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). Словник української мови Грінченка