ярка
Я́РКА, и, ж. Молода вівця, яка ще не ягнилася.
— Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець. Ще й семеро овець і восьмую ярку (Чуб., V, 1874, 866);
Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв’язаними ногами (Тулуб, В степу.., 1964, 145).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярка — див. ягня Словник синонімів Вусика
- ярка — -и, ж. Молода вівця, яка ще не ягнилася. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярка — Я́РКА, и, ж. Молода вівця, яка ще не ягнилася; бирка. – Ой на тобі, дівчинонько, ще й семеро овець. Ще й семеро овець і восьмую ярку (П. Чубинський); Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв'язаними ногами (З. Словник української мови у 20 томах
- ярка — я́рка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири я́рки Орфографічний словник української мови
- ярка — Я́РКА (молода вівця, яка ще не ягнилася), БИ́РКА діал. Оглядали (гості) все усюди: І який у полі колос, Чи тонкий у ярки волос (М. Стельмах); Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (І. Ле). Словник синонімів української мови