1. Словник української мови в 11 томах

яркий

ЯРКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що яскра́вий.

Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім (Л. Укр., І, 1951, 282);

— Душе щаслива, Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий! (Фр., XIII, 1954, 270);

Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, звабливих, ярких… (Досв., Вибр., 1959, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яркий — Яскравий, осяйний, сліпучий, горячий, світельний, ясний Словник чужослів Павло Штепа
  2. яркий — ЯРКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що яскра́вий. Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім (Леся Українка); – Душе щаслива, Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий... Словник української мови у 20 томах
  3. яркий — ярки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. яркий — -а, -е, розм. Те саме, що яскравий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яркий — ЯСКРА́ВИЙ (який випромінює сильне світло), Я́СНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ, СЛІПУ́ЧИЙ підсил., СВІ́ТЛИЙ, ПЛОМЕНИ́СТИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ, СЯ́ЮЧИЙ, СЯЙЛИ́ВИЙ, СЯ́ЙНИЙ поет., Я́РИЙ, ЯРКИ́Й розм. рідко. Словник синонімів української мови
  6. яркий — Яркий, -а, -е 1) Страстный (въ половомъ отношеніи). Яркий чоловік, ярка жінка. Камен. у. см. ярий. 2) Острый, хорошо рѣжущій. Ярка коса. Черк. у. Словник української мови Грінченка