1. Словник української мови в 11 томах

ярко

Я́РКО, розм. Присл. до ярки́й.

Сонце ярко світило (Хотк., II, 1966, 64);

Проходять [у «Бориславських оповіданнях»] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб., III, 1956, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярко — розм. Присл. до яркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ярко — Я́РКО, розм. Присл. до ярки́й. Сонце ярко світило (Г. Хоткевич); Проходять [у “Бориславських оповіданнях”] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах