ярко

я́рко

розм.

Присл. до яркий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ярко — Я́РКО, розм. Присл. до ярки́й. Сонце ярко світило (Г. Хоткевич); Проходять [у “Бориславських оповіданнях”] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. ярко — Я́РКО, розм. Присл. до ярки́й. Сонце ярко світило (Хотк., II, 1966, 64); Проходять [у «Бориславських оповіданнях»] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб., III, 1956, 38). Словник української мови в 11 томах